чаклувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Займатися чаклунством (у 1 знач.). || Навертати біду, лихо, хворобу на людей, мор на тварин. 2) над ким – чим, біля кого – чого і без додатка, перен., розм. Зосереджено виконувати якусь дію, що своєю таємничістю або… … Український тлумачний словник
чаклувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відьмити — млю, миш; мн. відьмлять; і відьмува/ти, у/ю, у/єш, недок. Займатися відьомством; чаклувати … Український тлумачний словник
зачаклувати — у/ю, у/єш, заст. Док. до чаклувати … Український тлумачний словник
нашіптувати — ую, уєш, недок., нашепта/ти, шепчу/, ше/пчеш, док., перех. і неперех. 1) Пошепки говорити, розповідати щось. 2) Таємно наговорювати. 3) заст. Проказувати заклинання; чаклувати … Український тлумачний словник
почаклувати — у/ю, у/єш, док., над ким – чим і без додатка. Чаклувати якийсь час. || перен. Зробити що небудь незрозуміле для невтаємничених … Український тлумачний словник
характерствувати — ую, уєш, недок. Чаклувати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
чаклування — я, с., заст., розм. Дія за знач. чаклувати … Український тлумачний словник
чародіяти — і/ю, і/єш, недок. Діяти, впливати на когось, щось чарами; чаклувати, творити дива … Український тлумачний словник
чарувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і неперех. 1) заст. Діяти, впливати на когось, щось чарами (у 1, 2 знач.); чаклувати. 2) перен. Захоплювати, вражати кого небудь чарами (у 3 знач.). Чарувати зір … Український тлумачний словник